МУЗЕЙ. ПАМ’ЯТЬ. ПОШУК
МУЗЕЙ
ПАМ’ЯТЬ
ПОШУК
Людські історії
Листівка сповістила, що солдат живий…

У процесі наповнення Всеукраїнської електронної бази даних на загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців ми стикаємося з вражаючими людськими історіями, які ніби оживають…

Зокрема, під час опрацювання джерельного масиву Рафалівського РВК Рівненської області з листівки родичам ми дізналися, що Михайло Якович Веремчук, 1895 р. н., залишився живим. Він був призваний в 1944 р. із с. Острів Рафалівського (нині – Володимирецький) району Рівненської області. Михайлові Веремчуку тоді вже виповнилося 49 років. Відразу після звільнення села 14 січня 1944 р. й до кінця місяця чоловіче населення добровільно або за мобілізацією опинилося в лавах Червоної армії.

Воювати чоловікові довелося далеко від дому. Перше бойове випробування він пройшов у складі 87-ї гв. стрілецької дивізії 2-ї гв. армії під час штурму перекопських і сиваських позицій у боях за Крим. Для того, щоб утримати Кримський півострів, гітлерівці зміцнили свої позиції інженерними спорудами. Уздовж 12 км від м. Перекоп до с. Ішунь були побудовані суцільні траншеї з ходами сполучення, з бліндажами та укриттями, протитанковими ровами, дротяними загородженнями тощо. Утім, військовий підрозділ здолав усі перешкоди і з 5 травня 1944 р. брав участь у штурмі Севастопольського укріпленого району. Потім були бої у Прибалтиці, на Курляндському півострові та в Східній Пруссії.

В Іменному списку безповоротних утрат 87-ї гв. стрілецької дивізії за 10 березня 1945 р. по 1378-му стрілецькому полку Михайло Веремчук облікований зниклим безвісти на території Лібавського повіту Латвії.

Насправді військовик був поранений 10 березня 1945 р. і перебував на лікуванні у шпиталі в латвійському м. Резекне. Серед документів Рафалівського РВК було знайдено листівку, відправлену чоловіком родичам на батьківщину 6 травня 1945 р.

Він не загинув, не зник безвісти, а вижив! Ми впевнені в тому, що зберегла простого солдата глибока Віра в вищі сили, а також те, що любов до рідних, до друзів, до рідної землі сильніша за смерть. Адже його невеличке послання додому починається зі слів: «Поздоровляю с Пасхою»…


Warning: file_get_contents(https://vbz.martyrology.org.ua/footer/footer.php): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.1 503 Service Unavailable in /home/martyr/vbz.martyrology.org.ua/return/render_article.php on line 140