МУЗЕЙ. ПАМ’ЯТЬ. ПОШУК
МУЗЕЙ
ПАМ’ЯТЬ
ПОШУК
Людські історії
Ніхто не знає, що його в житті чекає…

Наша робота – це вивчення та введення до електронного ресурсу матеріалів військовослужбовців, переданих до Музею військкоматами України. Більшість із них – документи загиблих і зниклих безвісти військовиків. Ми радіємо, коли з’ясовується, що солдат повернувся з фронту живим. Серед цих людей – Євтушок Гордій Іванович, уродженець с. Прикордонна Улашанівка Славутського району Кам’янець-Подільської (нині – Хмельницька) області. Ми не знаємо, як він виглядав, яку мав родину, утім, за дослідженими документами, можемо написати невелику історію.

На початку 1944 р. війська 1-го Українського фронту під час завершення Житомирсько-Бердичівської операції вступили на територію Хмельницької області. 14 січня гітлерівці були вигнані із с. Прикордонна Улашанівка. До кінця місяця більшість односельців опинилися в лавах Червоної армії. Мобілізації підлягали військовозобов’язані та призовники від 19 до 46 років (1925–1898 р. н.). Після перевірки та первинного військового навчання мобілізованих розподіляли по частинах. Бойовий шлях Гордія Євтушка розпочався у складі 654-го стрілецького полку. Він став учасником боїв за визволення рідного краю від гітлерівців.

Вирішальну роль у визволенні Хмельниччини відіграла Проскурівсько-Чернівецька наступальна операція (4 березня – 17 квітня 1944 р.) об’єднаних сил 1-го та 2-го Українських фронтів.

20 березня 1944 р., перебуваючи на фронті, червоноармієць Г. Євтушок зник безвісти. Родина отримала «похоронку». Такий короткий шлях відміряла йому доля. Невідомо як, проте Гордій сповістив дружину, що він живий, але поранений і перебуває у шпиталі в м. Новоград-Волинський на Житомирщині. Дружина навідала чоловіка в кінці квітня 1944 р.

Після поранення вже досвідчений військовик опинився у 374-му гвардійському важкому самохідному артилерійському полку «ІСУ-152» 1-го Українського фронту. Бойові якості стомлених від війни українців повсякчас зростали, вони бажали її швидкого завершення й наближали цей час як могли. Наприкінці війни кожен третій боєць чотирьох Українських фронтів був українцем. Вони пройшли тяжкий шлях випробувань, звитяжно воювали.

Наказом № 7/н по 374-му гвардійському важкому самохідному артилерійському полку від 30 квітня 1945 р. Г.І. Євтушок, 1913 р. н., нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Під час Берлінської операції телефоніст взводу управління гвардії рядовий Гордій Євтушок у  жорстоких боях,  на під вогнем противника навів зв’язок від командного пункту до нового місця розташування батарей за 30 хв. Цим він забезпечив безперебійний зв’язок командира полку з батареями «ІСУ-152».

У 1985 р. 72-річний Гордій Іванович Євтушок був нагороджений орденом Вітчизняної війни І ст.

Він вижив у пеклі боїв, був поранений і повернувся додому переможцем!