/

У січні цього року відбулася презентація нашого пошукового порталу (martyrology.org.ua). На такі музейні заходи ми запрошуємо всіх охочих, але передусім профільних спеціалістів – людей, дотичних до теми та історії. Із багатьма ми знайомі особисто, підтримуємо професійні стосунки, розробляючи й утілюючи різноманітні проєкти. Під час презентації спікерів вразили дві уважні слухачки. Сконцентровані, з непідробною зацікавленістю вони робили нотатки в щоденнику, ставили запитання.

Що привело цих двох жінок у будній день до музею на презентацію пошукового порталу? Чому така увага до інформації про загиблих та зниклих безвісти бійців Другої світової війни?

Відповіді ми дістали під час знайомства. Наші гості – Катерина Поспєхова та Олександра Іванець. Мати з донькою, які вже десятки років установлюють долю батька Катерини Петрівни й відповідно дідуся Олександри – Петра Олександровича Поспєхова.

Фактично відразу музейні фахівці включились у пошук якоїсь, бодай найменшої, зачіпки, що допоможе пролити світло на долю розшукуваного. У фондовій колекції було знайдено документи, що констатували факт існування в Молотовському РВК м. Київ особистої справи офіцера Петра Поспєхова. Згодом справу було передано до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (ЦАМО). Звання молодшого лейтенанта він отримав згідно з наказом НКО № 723/3 у 1938 р.

Родина надіслала лист до ЦАМО. У лютому 2020 р. надійшла перша відповідь. «Молодший лейтенант Поспєхов Петро Олександрович, 1911 р. н., наказом ГУК № 39 від 27.06.1959 р. командир стрілецького взводу Південно- Західного фронту, вилучений зі списків офіцерського складу як зниклий безвісті в серпні 1941 р.».

У відповіді на наступний запит родичі отримали інформацію про те, що Петро від 7 вересня 1939 р. до 28 серпня 1940 р. був командиром взводу 580-ї окремої експлуатаційної телефонної роти. Звільнений у запас. Пройшов переоблік 12 лютого 1941 р. Військовий квиток виданий Молотовським РВК м. Київ 31 жовтня 1941 р.

Аналізуючи архівні довідки ми разом із родиною прочитали «між рядками» таке: Петро Поспєхов, у 1939–1940 рр., ймовірно, учасник радянсько-фінляндської війни, загинув під час Другої світової війни, під м. Київ у 1941 р. Те, що Петро Олександрович був вилучений зі списків офіцерського складу лише у 1959 р. як «зниклий безвісті», свідчить про катастрофічну ситуацію з обліком людських військових утрат, зокрема 1941 р. Це підтверджує і той факт, що вже загиблому під м. Київ Петру, 31 жовтня 1941 р. було «видано» військовий квиток.

Неймовірним виявилося те, що родина отримала копію фотографії Петра Олександровича, яку датовано 12 лютого 1941 р. За словами онуки – Олександри, світлина зроблена за два дні до весілля з бабусею Антоніною. На ній – молодий, із жвавим поглядом чоловік. Це було справжнім дивом, адже в родинному архіві зберігалося лише фото малого Петра, зроблене в 1917 р.

Копії отриманих документів і портретної фотографії родина передала до музею. Вони вже розміщені на martyrology.org.ua. Ми щиро вдячні всім нашим відвідувачам, зокрема родині Поспєхових, за їхні небайдужість, допитливість, терпіння. Пошук завдовжки з життя подарував щасливу мить візуального знайомства родини із загиблим під час боїв за рідне місто батьком, дідусем. Знайомство зі сльозами на очах, адже на свого діда неймовірно схожий онук Дмитро.

А ми з утіхою констатуємо, що пошуковий портал отримав достойний feedback, який підкреслює важливість нашої справи.