У музеї іде робота з наповнення електронної бази даних про загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців, які призивалися до армії з Дніпропетровської області. Ми вдивляємось у кожний документ, перевіряємо інформацію в Книгах Пам’яті України, на загальнодоступних Інтернет-ресурсах тощо.

Серед матеріалів Криничанського РВК було знайдено три різні документи, пов’язні між собою: лист 1945 р., листок-вкладиш до солдатського медальйона та корінець до сповіщення. Що за історія таїлася за ними?

Першим за важливістю відомостей був лист Василя Ковтуна 1945 р., адресований «батькам Савки Безцінного, який загинув у 1941 р. на річці Рось в Київській (нині – Черкаська) області, Корсунь-Шевченківському районі, с. Яблунівці й там же був похований».

Крім того, дописувач повідомляв, що він – «демобілізований інвалід, капітан Ковтун Василь, навідався до своєї сестри, у неї знайшов медальйон вашого родича, не знаю, ким він вам доводиться, якого неписьменна жінка сама поховала». Ми знайшли інформацію про самого Василя Ковтуна. Він пройшов дорогами війни від 1941 р. майже до самого кінця, був контужений, нагороджений.

Василь вирішив написати листа за адресою, вказаною в листку-вкладиші, та вислати медальйон. Він був невпевнений у тому, що сім’я отримала сповіщення про смерть рідної людини, бо місцевість, де загинув Сава Безцінний, була окупована гітлерівцями.

Найімовірніше, С. Безцінний був учасником оборонних боїв під м. Київ і загинув, виходячи з оточення. У 1941 р., захопивши стратегічну ініціативу, німецькі війська швидко просувалися в глиб України, подолавши за місяць від 360 до 600 км. На початку другої декади липня 1941 р. вони вже були під Києвом. Бої за українську столицю тривали з 11 липня до 19 вересня 1941 р. Обороняли місто війська Південно-Західного фронту, який зазнав поразки. 15 вересня 1941 р. в районі с. Лохвиця на Полтавщині замкнулося кільце оточення, куди потрапили чотири армії фронту. Утворився Київський котел, один із найбільших за всю історію ведення воєн. Його ліквідація стала трагедією для сотень тисяч людей.

У самому медальйоні зберігся листок-вкладиш із персональною інформацією про солдата: Безцінний Савка Остапович, 1912 р. н., уродженець с. Кринички Криничанського району Дніпропетровської області. У родичах бійця зазначалася дружина – Єфросинія Йосипівна Безцінна. І саме їй був адресований останній із знайдених документів – корінець до сповіщення про смерть червоноармійця С. Безцінного, виданого 25 грудня 1945 р.

За трьома документами була відтворена доля простого солдата, інформації  про якого немає ніде. На зло лихій долі він повернувся з небуття!

Відомості про Саву Безцінного будуть представлені на нашому порталі.