/

Поховання в українців завжди вважалися священним місцем, до якого не заростала народна стежка. Однак киянин Євреєнко Олександр Васильович успадкував від своїх уже померлих родичів невиконаний обов’язок щодо віднайдення могили діда, який загинув понад 70 років тому.

Євреєнко Василь Кузьмович, 1903 р.н., був призваний до лав Червоної армії 20 листопада 1943р. Фастівським РВК Київської області. Воював у складі 110-го окремого саперного батальйону 74-ї стрілецької дивізії 40-ї армії 1-го Українського фронту. Запитувачу через мережу Інтернет удалося віднайти «Іменний список безповоротних втрат особового складу по Фастівському РВК», згідно з яким В.К. Євреєнко загинув 10 січня 1944р. Проте співробітники музею знайшли оригінальне повідомлення про загибель Василя Кузьмовича Євреєнка 31 грудня 1943р.

На той час 1-й Український фронт вів бої на території Київщини. Визволення області від гітлерівців розпочалося ще 17 вересня 1943р. У ході Київської, Житомирсько-Бердичівської та Корсунь-Шевченківської наступальних операцій територія Київщини була повністю очищена від нацистських загарбників. 25 грудня 1943р. розпочалася Житомирсько-Бердичівська наступальна операція. Удар лівого крила 1-го Українського фронту, куди входила 40-ва армія, а в її складі й 74-та стрілецька дивізія, спрямовувався на Білу Церкву – Умань. Темпи наступу були надзвичайно швидкими. До кінця дня 25 грудня дивізія відбила у гітлерівців сім, а впродовж 26 – 31 грудня зайняла ще шістнадцять населених пунктів. Саме в цих боях брав участь Василь Євреєнко. Напередодні Нового року бойовий підрозділ підійшов до північно-західної околиці передмістя Білої Церкви – Александрії і зав’язалися бої з противником. Із самого початку бої були жорстокими, ворог уперто чинив опір, безперервно контратакував підрозділи дивізії силами піхоти за підтримки танків. Бої за місто ставали затяжними. Командуванням було прийняте рішення – перерізати комунікації противника на південь і південний схід від міста й створити ворогові загрозу оточення. Саме це завдання було поставлене перед 74-ю стрілецькою дивізією. Першого січня 1944р. дивізія здійснила складний обхідний маневр у район с. Глибочка, форсувавши р. Рось, повела наступ на місто з півдня. Шосейні дороги, які вели на південь та південний схід від міста, були перехоплені. Розуміючи безвихідь власного положення, ворог шалено контратакував. Лише впродовж одного дня – 2 січня 1944р., противником було здійснено 14 контратак, причому за підтримки десятків танків. Підрозділи ж 74-ї стрілецької дивізії ці важкі бої вели без танків. Уранці 4 січня Білу Церкву було повністю очищено від ворога. Під час прориву оборони противника воїни дивізії знищили понад тисячу гітлерівців, 15 танків та іншої техніки тощо. 1699 бійців військового підрозділу сплатили своєю кров’ю за визволення Білоцерківщини, 335 із них навіки залишилися лежати в цій землі. Серед них і Василь Кузьмович Євреєнко.

У списках воїнів, загиблих під час Другої світової війни і похованих у с. Глибочка Білоцерківського району, прізвища розшукуваного немає, проте є Єременко Василь Кузьмич, який загинув 31 грудня 1943р.

На території згаданого населеного пункту поховано 64 військовослужбовці, здебільшого зі складу 74-ї стрілецької дивізії.

Установлені факти дали науковцям підстави припустити, що розшукуваний покоїться в братській могилі с. Глибочка Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району, але прізвище його вибите з помилкою. Вважаємо, що могила Василя Кузьмовича Євреєнка, який не повернувся з війни 74 роки тому, віднайдена!