/

Другу світову війну ми сприймаємо одночасно і як трагедію всього народу, і як особисту втрату. Дотепер до музею надходять запити із проханням установити долю та розшукати місце поховання рідної людини.

Працюючи над пошуком загиблих військовослужбовців, наукові співробітники музею часто натикаються на проблему неякісного ведення обліку людських втрат у період німецько-радянської війни 1941–1945 рр.

У лютому 2018 р. до музею надійшло звернення від мешканця м. Києва Михайла Миколайовича Соботюка з проханням уточнити час та місце загибелі його дядька – Михайла Олексійовича Дуба, 1923 р.н., уродженця с. Шоломківська Слобода Овруцького району Житомирської області. До лав Червоної армії він був призваний Овруцьким РВК, воював у складі 385-го стрілецького полку 112-ї Рильсько-Коростенської стрілецької дивізії.

Серед матеріалів про загиблих воїнів, переданих на зберігання до музею Овруцьким МВК Житомирської області, удалося знайти сповіщення про загибель розшукуваного, у якому значилася дата загибелі – 30 листопада 1944 р., місце поховання – с. Новоставці Гощанського району Рівненської області.

Цей запис у науковців викликав подив, оскільки с. Новоставці, у якому одразу після загибелі поховали бійця, було визволено 3 лютого 1944 р., отже червоноармієць Михайло Олексійович Дуб загинув приблизно в цей час.

Уточнити дату загибелі воїна допомогли документи, розміщені в загальнодоступних електронних базах – «Меморіал» та «Пам’ять народу». У донесенні про безповоротні втрати штабу 112-ї стрілецької дивізії від 20.02.1944 р. та в донесенні про безповоротні втрати 1-го Українського фронту 1952 р. вказано, що рядовий Михайло Дуб загинув 30 січня 1944 р., похований у вже згадуваному населеному пункті. Пізніше прах полеглого перепоховали у братську могилу, розміщену в смт Гоща Рівненської області, а прізвище воїна викарбували серед прізвищ інших загиблих військовослужбовців.

Завдяки першоджерелам, розміщеним на сайті «Пам’ять народу», з’ясували, що з листопада 1943 р. 112-та сд перебувала в підпорядкуванні 24-го стрілецького корпусу 60-ї, а потім 13-ї армії 1-го Українського фронту. У січні – на початку лютого 1944 р. дивізія визволяла Гощанський район Рівненської області. У листопаді 1944 р. війська 112-ї стрілецької дивізії вже вели бої на території Польщі.

Отож, науковці встановили, що дата загибелі розшукуваного записана неправильно. Полковий писар замість 30 січня днем загибелі вказав 30 листопада 1944 р.

Випадки неточно вказаних дат загибелі, місць поховань бійців, номерів військових частин, а також неправильно написаних прізвищ, імен та по батькові військовослужбовців непоодинокі, що значно обтяжує проведення пошукової роботи. З огляду на викладене музейники виробили такий алгоритм дій у процесі пошуку: спочатку слід опрацювати матеріали, які зберігаються в Документальному фонді музею, далі звірити їх із документами, викладеними в загальнодоступних електронних базах загиблих воїнів Другої світової війни, проаналізувати знайдене і лише тоді повідомити запитувачам, коли насправді загинув член їхньої родини і де він похований.

Рідним Михайла Олексійовича Дуба було доволі важливо розшукати інформацію про його долю, оскільки сім’я тривалий час не мала про нього жодних відомостей. І ось нарешті надійшла довгождана звістка, підтверджена документами. У своєму листі Михайло Миколайович Саботюк написав: «Я там був (на місці поховання) і поклав квіти на гранітну плиту з його прізвищем».

Ще одна сім’я розшукала свого загиблого родича, а наукові співробітники музею вкотре пересвідчилися, що їхня робота не марна.