/

Пройшов рік від часу, коли був написаний нарис про капітана медичної служби Ольгу Костянтинівну Петичинську. Вона загинула в роки Другої світової війни, і місце поховання лікарки не було встановлено.

Уродженка м. Умань Ольга Петичинська у складі 82-го окремого саперного батальйону 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії брала участь у бойових діях під час Київської, Житомирсько-Бердичівської, Проскурівсько-Чернівецької та Львівсько-Сандомирської наступальних операцій. Померла від тяжкого поранення 9 серпня 1944 р. на Сандомирському плацдармі.

Того дня війська 9-го механізованого корпусу дістали наказ вийти на територію Польщі. Під час просування вперед частин 9-го механізованого корпусу, внаслідок дій авіації противника загинуло 36 бійців, 54 – було поранено. Лікарка 82-го окремого саперного батальйону разом із санітарами надавала першу медичну допомогу пораненим воїнам, поки сама не отримала важке поранення, від якого померла. За відомостями на загальнодоступних електронних ресурсах, була похована на центральній площі с. Іваніска Келецького (нині Свентокшиського) воєводства Польщі.

Проте науковці музею також знайшли інформацію про поховання Ольги Петичинської на військовій ділянці міського кладовища в м. Тернопіль на вул. Микулинецькій. А за Книгою Пам’яті воїнів-євреїв і Книгою Пам’яті м. Одеси, капітан медичної служби О.К. Петичинська загинула й похована на полі бою.

Ми схиляємося до думки, що всіх загиблих у цих подіях поховали разом, в одній місцевості. А ця плутанина з похованнями пов’язана з недосконалістю обліку загиблих у Червоній армії впродовж війни.

У відповіді Польського Червоного Хреста, отриманій музеєм 6 вересня 2019 р., зазначено: «Останки радянських воїнів, похоронених на території населеного пункту Іваніска, після закінчення війни були ексгумовані й перепоховані на радянський військовий цвинтар у с. Іваніска, вул. Раковська, Свентокшиського воєводства. У зв’язку з тим, що прізвище полеглої не значилося в іменному списку похоронених на вказаному цвинтарі, її дані були внесені до реєстру – могила № 2 в списку похованих № 522».

Молода чарівна жінка загинула в 24 роки, залишивши самотніми своїх батьків, не встигнувши народити дітей. Серед документів, надісланих до музею, був лист матері Ольги до її подруги. Вочевидь, єдина донька родини Петичинських була справжньою розрадою для сім’ї. На запитання матері, що стареньким залишилося в цьому житті, відповіді немає…

А про пам’ять полеглої подбав музей.