/

«Цікавить додаткова інформація про прадіда Федора Васильовича Тетервака, який був похований в с. Рінев (Померанія, Німеччина). Уточнював в Інтернеті – такого села немає… Не допоможете розібратися?»

Кожне звернення, що надходить до Музею, має свої особливості: в одних – запитувачі просять знайти бодай якісь відомості про воїна, який не повернувся з фронтів Другої світової; в інших – вимагають представити найповнішу автобіографію полеглого, включно з його подвигами під час військової служби, складом сім’ї тощо. Не дивуючись таким проханням, пошуковці-музейники проводять ретельний пошук і надають відповідь з усіма знайденими даними, оскільки найголовніша мета, яка проходить через усі ці запити, – відновлення і збереження в родині чи державній інституції інформації про полеглого або зниклого безвісти в 1939–1945 рр. військовослужбовця.

Іноді трапляються «прості» (на перший погляд) й водночас «складні» (як виявляється під час опрацювання) запити, як той, що надійшов від правнука Федора Тетервака.

Сповіщення про загибель, або «похоронку», було виявлено в Документальному фонді обліку людських військових утрат у справі одного з військкоматів Львівської області, що опрацьована науковцями й викладена на загальнодоступному музейному сайті «Мартиролог». У документі були вказані: військова частина, в якій служив боєць, – 1216-й стрілецький полк (далі – СП) 364-ї стрілецької дивізії (далі – СД); дата загибелі – 6 березня 1945 р.; місце поховання – «північно-західна околиця с. Рінев, Німеччина, провінція Померанія». До речі, саме такий варіант документа є найповнішим за обсягом інформації, яку зазвичай намагаються відшукати нащадки полеглих.

Утім, запитувач написав, що самостійні пошуки цього села не дали бажаного результату, і звернувся по допомогу до музейників, припустивши: «…можливо, воно перейменоване?»

Приблизно так і сталося: с. Ринов (Rienow – нім. мов.), яке містилося на території історичного краю Померанія в Німеччині, в 1945 р., після поразки гітлерівської армії, було відокремлене разом із іншими населеними пунктами значної частини Померанії й передане Польщі. Сучасне польське найменування цього населеного пункту – Риново (Rynowo – польськ. мов.), яке адміністративно входить до складу гміни Лобез Західнопоморського воєводства.

Знайшовши на мапі Польщі назване село, науковці сподівалися також віднайти братську могилу, в якій, згідно з Донесенням про безповоротні втрати, були поховані 52 бійці 1216-го СП 364-ї СД, загиблі в один день, 6 березня 1945 р., серед яких був і Федір Тетервак. Проте на території с. Риново такого братського поховання нині не існує, оскільки після завершення Другої світової війни всі військові захоронення із цього й навколишніх сіл були перенесені на кладовище м. Бялогард Західнопоморського воєводства.

У списках воїнів, похованих / перепохованих на цьому цвинтарі, прізвище розшукуваного бійця відсутнє. Понад те, із 763 упокоєних там військовослужбовців відомі прізвища лише 177…

Науковці розпочали пошук, керуючись методом «за однополчанами», і їм поталанило знайти збіг: у реєстрі кладовища м. Бялогард значилося двоє (із 52!) військовослужбовців, Іван Андрійович Завалій та Володимир Степанович Князюк, які загинули в один день із Федором Васильовичем Тетерваком (6 березня 1945 р.) й первинно були поховані в одній із ним братській могилі.

Саме ці факти стали підґрунтям для ствердження, що розшукуваний Федір Васильович Тетервак покоїться в братській могилі на цвинтарі м. Бялогард (вул. Колобжезька) Західнопоморського воєводства в Польщі серед 586 невідомих бійців.

Не чекаючи відповіді від музейників на своє запитання, автор звернення надіслав коротенький, але змістовний припис: «Дякую в тому числі за інформацію, яку вже знайшов на вашому сайті (https://martyrology.org.ua/). До цього ... похоронка не приходила».

Музей війни не лише зберігає пам’ять про Другу світову війну, а й продовжує повертати з небуття імена учасників тих подій – полеглих або зниклих безвісти військовослужбовців з України.