/

На початку квітня в Лугинському районі Житомирської області сталася незвичайна подія. 7 квітня місцевий житель за допомогою металошукача натрапив на останки солдата минулої війни. Археолог-аматор, побачивши в ямі людські рештки, припинив копати та повідомив про знахідку представникам Історико-патріотичного об’єднання «Пошук» (м. Житомир).

Група пошуківців і однодумців вирушила на місце знахідки. Спільними зусиллями були підняті останки солдата. При ньому була каска СШ-39, саперна лопатка, протигаз. А головне – у загиблого військовослужбовця виявили медальйон! І справжнім дивом було те, що в солдатському медальйоні зберігся листок-вкладиш, за яким пошуковці ідентифікували бійця.

Знайденим військовиком, загиблим під час оборонних боїв на теренах Житомирщини в 1941 р., виявився лейтенант Андрій Антонович Сироїд, 1919 р. н., командир взводу зв’язку, уродженець с. Лемеші Янушпільського (нині Бердичівського) району Житомирської області. Нацистські війська вдерлися на територію області на початку липня 1941 р. і до 21 серпня Житомирщина була повністю окупована.

Особисті розпізнавальні знаки бійців – спеціальні капсули – це рідкісна знахідка.

Вони виготовлялися з ебоніту, карболіту або пластмаси, тобто матеріалу який не окислюється. Капсули складалися із двох частин: основної (корпусу) та кришки, які між собою з’єднувалися герметично за допомогою різьби, після чого на вміст капсули не мали впливати зовнішні чинники (повітря, волога).

У зв’язку із трагічними подіями початку війни і масовою мобілізацією населення країни до лав армії не всім вистачало капсул встановленого зразка для зберігання листка-вкладиша. На бланку вкладиша вказувалися паспортні дані воїна (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження), дані про сім’ю (прізвище найближчого родича та адреса його проживання), місце призову та група крові. Найменування військової частини не вказувалося.

Конструкція більшості радянських медальйонів-ідентифікаторів була недосконалою, отож на сьогоднішній день лише один із сотні знайдених бланків, що вкладалися в «смертники» (так їх тоді називали), можна прочитати.

22-річний Андрій Сироїд, лейтенант 221-го стрілецького полку не прийшов додому з війни. Він повернувся лише зараз – у 2020 р.! А до цього 70 років Андрій Антонович Сироїд офіційно вважався зниклим безвісти. На малій батьківщині проживає рідна племінниця бійця…

Для того, щоб невідомих полеглих солдатів було якомога менше, не буде зайвим нагадати про прості речі шукачам монет або металу.

Просимо вас самостійно не розкопувати солдат. Своєю цікавістю ви можете вбити їх вдруге, пошкодивши документи чи пропустивши медальйон. Якщо ви натрапили на останки військовика, зверніться до фахівців-пошуковців, організації яких існують по всій Україні. Вони влаштують підйом загиблого та належним чином організують його дальше перепоховання з усіма почестями.

Завдяки роботі Історико-патріотичного об’єднання «Пошук» (м. Житомир) рештки загиблого в 1941 р. лейтенанта Андрія Антоновича Сироїда поховані на батьківщині пращурів, а науковці музею внесли його ім’я в Документальний фонд з обліку людських військових втрат України в Другій світовій війні.