/

У роки Другої світової війни українці були в складі багатьох армій світу, найбільше з них – близько 7 млн осіб – у Червоній армії. За офіційними даними, половина українських військовослужбовців загинула. На жаль, особисті історії багатьох комбатантів залишилися невідомими або ж про їхній бойовий шлях знають лише в родині. Музей намагається висвітлити історії звичайних військовиків, про яких ми довідуємось у процесі своєї роботи.

Саме так сталося під час вивчення фотодокументів товаришів по навчанню в 1-й військовій школі льотчиків (від 1938 р. – Качинська військова авіаційна школа) у с-щі Кача м. Севастополь.

Світлини були передані на довічне зберігання до Музею дочкою загиблого лейтенанта В.П. Пивовара, командира збитого літака ДБ-3 (https://vbz.martyrology.org.ua/return/render_article.php?id=106).

Усі вони мали пам’ятні підписи, але це не допомагало встановити особистість зображеного на фото. Більшість тексту була російською, і лише на одній фотокартці переважав україномовний.

На цій світлині з лицьового боку був напис російською: «Льоня», а на звороті продубльований українською: «На довгу згадку своєму старшині ланки Пивовару В.П. від старшини групи Мукомола Л.Н. Під час перебування в льотній школі. Крим – Кача. 1.03.1936 року».

Спроби пошуку інформації про Леоніда Мукомола результату не дали. Зрештою, пошуковці зробили припущення, що пестлива форма «Льоня» могла з’явитися в розмовно-побутовому вжитку й не від «Леонід», а й від іншого імені, зокрема від «Олексій». Тоді був знайдений льотчик Олексій Миколайович Мукомол, 1916 р. н., уродженець м. Біла Церква Київської області. Студент Київського сільськогосподарського інституту, в серпні 1935 р. призваний на військову службу.

Упродовж вересня 1935 р. – червня 1938 р. Олексій – курсант 1-ї військової школи льотчиків у с-щі Кача м. Севастополь. Під час навчання з льотної підготовки виконував обов’язки старшини групи. По закінчення навчання – старшина.

Німецько-радянську війну зустрів на посаді командира ланки 43-го винищувального авіаційного полку Військово-повітряних сил Південно-Західного фронту. Полк базувався в м. Васильків Київської області. Упродовж оборонних боїв за м. Київ особисто збив два ворожі літаки: Ме-109 та Ю-87. У тих боях зазнав поранення в праве плече.

Після лікування повернувся до винищувальної авіації, пройшов шлях від лейтенанта, командира ланки до майора, командира полку. Брав участь у повітряних боях над територією Російської Федерації, Білорусі та країн Балтії. Вильоти здійснював на літаках І-16 та Як-1.

22 червня 1942 р. за успішні дії в перший рік війни нагороджений орденом Леніна. За вміле командування та результативні бої одержав також орден Вітчизняної війни І ст. та медалі.

По війні проживав у м. Львів. У 1985 р. нагороджений орденом Вітчизняної війни І ст. з нагоди 40-річчя перемоги. На жаль, інших відомостей про долю Олексія Миколайовича Мукомола встановити не вдалося.

Довоєнна світлина з архіву сім’ї загиблого лейтенанта В.П. Пивовара допомогла дослідити й розповісти історію ще одного українця – учасника Другої світової.