/

На запит Національного музею історії України у Другій світовій війні… повідомляємо про виготовлення і встановлення окремої меморіальної дошки із зазначенням згаданих прізвищ червоноармійців, які загинули в травні 1944 р. Меморіальна дошка розміщена на Меморіальному комплексі «Скорботна Мати» м. Броди Львівської області.

Ці рядки з листа виконавчого комітету Бродівської міської ради вкотре підтвердили необхідність пошукової роботи науковців Музею та небайдужість української громади до питань збереження реальної історії власної країни.

Історія повернення із небуття імен шістьох загиблих на фронті військовослужбовців розпочалася в березні 2016 р. зі звичайного запиту про пошук місця поховання полеглого Олександра Андрійовича Дьяченка, 1925 р.н., від його внука. Запитувач провів власний пошук за даними інтернет-ресурсів, та з’ясував, що дід воював у складі 6-ї гвардійської стрілецької дивізії, загинув у бою 21 травня 1944 р. й був похований у с. Шнирів Бродівського району Львівської області. Однак, коли він приїхав до вказаного села, могили не знайшов, тому і звернувся до музейних співробітників по допомогу.

Опрацювавши наявні у фондах документи науковці з’ясували, що в 1970-х рр. братське поховання із с. Шнирів було перенесено до Меморіального комплексу м. Броди Львівської області. Підтвердженням цього факту стали записані в сучасних списках зазначеного Меморіалу прізвища однополчан розшукуваного, які загинули в період із 16 до 21 травня 1944 р. та були поховані, згідно із донесенням про безповоротні втрати 6-ї гвардійської стрілецької дивізії, разом із Олександром Дьяченком у с. Шнирів (молодший сержант Віктор Карпович Вікторов, 1924 р.н., старшина Василь Степанович Ляшевич, 1898 р.н., червоноармійці Григорій Сидорович Козловець, 1916 р.н., Григорій Васильович Макарчук, 1902 р.н., Семен Миколайович Помазанов, 1914 р.н. та Кирило Арсентійович Лукашенко). Утім прізвища самого Олександра Дьяченка у цьому документі не було.

Після отримання цієї відповіді внук Олександра Андрійовича звернувся до Музею з проханням допомогти увічнити ім’я полеглого на меморіальній плиті військового поховання: «На момент смерті йому ледве 19 р. виповнилося. Нічого не встиг. Кинули хлопця у вир війни і забули. Допоможіть хоч через 70 років пам’ять про нього повернути».

З таким проханням до науковців звертаються не вперше, однак, вирішення цього питання залежить від місцевих органів влади.

Науковці Музею звернулися з власним листом до Голови Бродівської міської ради з проханням «розглянути можливість викарбування на плитах меморіального військового поховання «Скорботна Мати» м. Броди Львівської області прізвища Олександра Андрійовича Дьяченка, а також інших бійців, які покояться разом із розшукуваним, чиї імена також не були занесені до офіційних списків цього поховання (червоноармійців Івана Марковича Тарасенка, 1907 р.н., Олександра Марковича Утолина, 1925 р.н., Івана Костянтиновича Шкуля, 1921 р.н., Івана Никифоровича Гориха, 1914 р.н., Миколи Петровича Пискаревського, 1906 р.н.)».

Голова і співробітники адміністрації Бродівської міськради відгукнулися на наше прохання. Щира подяка всім, хто всупереч нинішній складній військово-політичній ситуації та негативного ставлення частини суспільства до подій Другої світової війни продовжує відновлювати та зберігати пам’ять про її учасників, долею втягнутих у кривавий вир і загиблих.