/

…Я розумію, що володію дуже мізерною інформацію, але дуже надіюсь на Вашу допомогу…

«Знаю точно, що моя бабуся їздила на могилу діда в Тернопільську область у кінці 1980-х рр., але вона не змогла згадати точно, в який населений пункт. Її запросили туди, коли знайшли його могилу. Бабусі вже немає 25 років. Її доньки всі померли. Залишився тільки син – мій батько. Я розумію, що володію дуже мізерною інформацією…» – писала Людмила Ярошинська у своєму листі до співробітників Музею з надією знайти інформацією про поховання діда – Григорія Омеляновича Дещенка...

Про свою рідну людину онука, дійсно, знала мало: народився та проживав у с. Волевачі Остерського району Чернігівської області, був призваний до Червоної армії в 1943 р., загинув під час Другої світової війни. У рідному селі на Григорія Омеляновича чекала дружина Єфросинія Павлівна, три доньки та син.

Крім того, Людмила Іванівна Ярошинська проводила власний пошук місця поховання свого дідуся: зверталася по допомогу до Державного архіву Тернопільської області та військового комісаріату.

Для наукових співробітників Музею, який зберігає та акумулює документальний та інформаційний фонд про загиблих у роки Другої світової війни, навіть така обмежена інформація – широке поле діяльності. У музеологів чітко відпрацьована методика проведення персонального пошуку. Вони дослідили наявні в музеї документи про загиблих воїнів Остерського РВК Чернігівської області, а також інформацію про учасників Другої світової війни, яка розміщена на загальнодоступних сайтах у мережі Інтернет. Важливим для науково-дослідної роботи є порівняльний аналіз знайденої інформації, а також інтуїція та щире бажання науковця розібратися в деталях і численних помилках. У процесі відпрацювання запиту в різноманітних джерелах музейні співробітники зустрілися з цілою низкою неточностей: з неоднаковим написанням прізвища, дат народження та смерті, місця поховання воїна, а також з неправильним написанням ініціалів імені та по батькові дружини, якій вручалося повідомлення про загибель чоловіка. Точними залишалися лише місце поховання в Тернопільській області, адреса дружини та запис про те, що «червоноармієць помер від ран». Отже, ця інформація і стала відправною точкою науково-пошукового процесу.

У результаті проведеної роботи вдалося з’ясувати, що червоноармієць Григорій Омелянович Дещенко, 1909 р.н., уродженець с. Волевачі Остерського району Чернігівської області, був призваний на фронт Остерським РВК. Служив у військовій частині – польова пошта № 24084. У бою 18 липня 1944 р. отримав поранення. 20 липня 1944 р. помер від ран у хірургічному відділенні пересувного польового госпіталю № 4315. Похований у братській могилі с. Старі Залізці Тернопільської області. У 1956 р., з метою упорядкування військових захоронень, останки загиблих воїнів із цієї та інших окремо розташованих могил були перенесені до братського поховання смт Залізці Зборівського району Тернопільської області. Під час складання списків воїнів, похованих у цій братській могилі, були допущені помилки, які й завадили розшуку загиблого військовослужбовця. У прізвище розшукуваного бійця вкралася прикра помилка, було записано «Дищенко» замість «Дещенко», дата смерті теж була зазначена неправильно: «2.06.1944 р.» замість «20.07.1944 р.»

Проаналізувавши документи з обліку втрат військовослужбовців, які зберігаються в Музеї, а також інформацію про учасників Другої світової війни із загальнодоступних сайтів мережі Інтернет, науковці отримали підстави стверджувати, що воїн, зазначений у списках поховання смт Залізці, – дідусь нашої запитувачки Людмили Ярошинської. Таким чином було встановлено і підтверджено місце поховання Григорія Омеляновича Дещенка. Отже, важливу місію з розшуку «могили батька, діда, прадіда» виконано.