/

Ваше звернення щодо питання встановлення місця захоронення Вашого батька – Овсія Ароновича Ігольникова – та увічнення його пам’яті було мною отримано та ретельно розглянуто…

Такими словами розпочинався лист від військового комісара Білгородського обласного військкомату, який надійшов 7 квітня 2016 р. на адресу Алли Овсіївни Буглак (Ігольникової). Розповідь про пошук місця загибелі її батька Овсія Ігольникова, який провели наукові співробітники була розміщена на сайті 9 червня 2015 р. під назвою «Випробування Долі».

Минув рік відтоді, як донька полеглого почала справжню битву за право внести прізвище батька до офіційного списку загиблих на території Білгородської області та викарбувати його ім’я на меморіальній плиті братської могили в с. Розумне. Їй довелося надсилати звернення до різних офіційних установ Російської Федерації, починаючи з районного військкомату і завершуючи Міністерством оборони, з однією метою – виконати свій дочірній обов’язок перед батьком.

Відповіді від очільників багатьох організацій, яких назбиралося близько десяти, завершувалися шаблонними словами: «ми вдячні Вашому батьку за вклад, внесений ним у звільнення Білгородської землі, але занести його ім’я в списки захоронених … не можемо». Серце старенької розривалося від такої «подяки», але вона продовжувала шукати тих, хто зрозуміє її і допоможе.

В останньому своєму зверненні вона наголосила: «Упевнена, що Ви знаєте неписаний закон: «З померлими не воюють, тому що це ганебно! Споконвіку пам’ять про загиблих воїнів зберігалася як у родинах, так і на місцях загибелі або захоронення бійців. Це не просто повага до померлих, це – обличчя тих, хто залишився жити».

Майже через місяць після відправлення того листа Алла Овсіївна зі сльозами на очах читала відповідь: «…начальнику відділу військового комісаріату Білгородської області по Білгородському району надано доручення внести ім’я Вашого батька у списки захоронених на території Білгородської області та клопотати перед органами місцевого самоврядування про увічнення пам’яті червоноармійця Ігольникова Овсія Ароновича на меморіальній плиті братської могили с. Розумне Білгородської області за рахунок бюджетних коштів».

За кілька днів надійшов лист від військкома Білгородського РВК із повідомленням про те, що особові дані Ігольникова О.А. вже передано до адміністрації п. Розумне з метою внесення їх до списків військовослужбовців, похованих на вказаній території.

Тепер уже немає значення, які саме слова зворушили душі суворих військовиків і хто саме поставив «останню крапку» в розв’язанні цієї проблеми. Головне – результат. Співробітники Музею вітають Аллу Овсіївну з її особистою перемогою, а також дякують усім небайдужим людям різних установ і країн, хто допоміг їй у вирішенні болючого питання. Ця історія є яскравим підтвердженням Перемоги Життя над Забуттям!