МУЗЕЙ. ПАМ’ЯТЬ. ПОШУК
МУЗЕЙ
ПАМ’ЯТЬ
ПОШУК
Людські історії
Тризна за воїнами-односельцями

Чорнобильська техногенна катастрофа та Друга світова війна – важкі випробування, що випали на долю українського народу. Зона радіоактивного забруднення, як ракова пухлина, поглинула ліси і луки, річки й озера, населені пункти, місця людської пам’яті…

До науковців Музею звернувся Михайло Іванович Савлук із проханням відновити список воїнів-односельців із с. Лозниця, х. Розсохівський та Ганнівка, які були призвані на фронт Народицьким РВК Житомирської області й загинули під час Другої світової війни. Здавалося б, звичайний запит, звичайний пошук, та обсяги цієї робити виявилися колосальними. Річ у тому, що більшість плит із переліком прізвищ загиблих воїнів, викарбуваних на пам’ятнику, якого було встановлено в с. Лозниця Житомирської області (нині знаходиться в зоні радіоактивного забруднення), були пошкоджені. А небайдужі односельчани, серед яких і діти загиблих батьків, котрих Чорнобильська трагедія розкидала по різних містах і селах України, воліли обов’язково відновити прізвища воїнів-односельців на пам’ятнику братської могили до поминальних свят, щоб відбути тризну за загиблими. Із давніх часів цей обряд надихає українців на підтримання зв’язку між поколіннями, адже під час тризни демонструється глибинне усвідомлення дійсності, праведність, гідність та звитяга загиблого або померлого, стверджується вічна перемога життя над смертю.

Бої на території Житомирської області під час Другої світової війни почалися в липні 1941 р. і до 21 серпня 1941 р. Житомирщина була окупована нацистами. Визволення області від гітлерівців розпочалося в листопаді 1943 р. у ході Київської наступальної операції військ 1-го Українського фронту. До середини листопада від ворога були визволені Брусилівський, Володарсько-Волинський (частково), Житомирський, Коростишівський, Коростенський (частково), Малинський, Народицький, Радомишльський та Черняхівський райони. Унаслідок контрнаступу нацистських військ більшість населених пунктів Житомирщини були повторно окуповані. Остаточне визволення області відбулося у грудні 1943 р. – січні 1944 р. під час Житомирсько-Бердичівської наступальної операції військ 1-го Українського фронту. Останні населені пункти Любарського та Чуднівського районів були звільнені в березні 1944 р. унаслідок проведення Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції.

Село Лозниця, х. Розсохівський та Ганнівка були очищені від нацистів 16 листопада 1943 р.

Під час копіткого дослідницького процесу музейні фахівці переглянули всі наявні на зберіганні документи військовослужбовців, призваних на фронт Народицьким РВК Житомирської області, провели пошук інформації за даними історико-меморіального серіалу «Книга Пам’яті України», загальнодоступого електронного ресурсу «Меморіал». Результатом дослідницької роботи науковців став список, складений із прізвищ 114 воїнів, призваних із с. Лозниця, х. Розсохівський та Ганнівка, які загинули під час Другої світової війни. Майже всі мобілізовані селяни були рядового та сержантського складу, 68 із них – загинули (більшість у боях 1944–1945 рр.), 46 воїнів – зникли безвісти. Це були односельці з родин: Жеревчуків, Зайченків, Зимух, Карасів, Кобилинських, Коминарів, Костюченків, Кудаків, Піскунів, Приходьків, Савлуків, Торбенків, Чижевських, Шнипків, Шутенків. Вклонімося їм!