/

Звіринецьке кладовище – невеликий некрополь у Києві, розташований на височині між Неводницьким (Наводницьким) яром та бульваром Дружби народів, розміщений на території в 5,6 га. Цей цвинтар один із найстаріших у столиці України.

У період німецько-радянської війни 1941–1945 рр. на території кладовища було поховано десятки радянських воїнів. Нині тут покоїться лише один воїн Червоної армії, який загинув у 1941 р., військовий інженер 1 рангу Михайло Андрійович Поляков 1895 р.н, уродженець м. Саратов (Російська Федерація) – заступник начальника відділу оборонного будівництва інженерного управління Київського особливого військового округу (Південно-Західного фронту). Загинув у бою 10 вересня 1941 р.

Після вигнання нацистів із Києва на території кладовища з’явилися індивідуальні й братські могили, у яких здебільшого були поховані воїни, котрі померли від ран у шпиталях, що базувалися неподалік. Зокрема, відомо, що на цвинтарі в 1943–1945 рр. хоронили солдатів, які померли від ран чи хвороб у 5211-му хірургічному польовому пересувному шпиталі, 1436, 3422 та 1679-му евакошпиталях, 408-му окружному шпиталі.

На 1 квітня 1947 р. на території кладовища було 104 братські могили та 133 індивідуальні, у яких похоронені 712 воїнів.

Упродовж кількох десятиліть відбувалися перепоховання зі Звіринецького на інші цвинтарі столиці. У 1975 р. на Звіринецькому кладовищі біля входу створено меморіал загиблим під час Другої світової війни.

Нині на території некрополя покояться два Герої Радянського Союзу, які померли в повоєнний час, – Михайло Олександрович Грехов (1901– 1971), уродженець м. Санкт-Петербург (Російська Федерація), та Андрій Якович Ворончук (1915–2007), уродженець с. Горваль Речицького району Гомельської області (Республіка Білорусь), повоєнні життєві долі яких пов’язані з Україною.

Після опрацювання наявної в музеї джерельної бази науковці встановили, що на Звіринецькому кладовищі нині покоїться 191 воїн. З-поміж загиблих – 3 жінки, а з-поміж усіх військовослужбовців – 129 червоноармійців, 18 бійців сержантського складу, 7 лейтенантів, 3 капітани, 2 майори. Звання 32 бійців невідомі.

Із загальної кількості похованих – представники 9 країн: вихідців з України – 42, Азербайджанської Республіки – 2, Грузії – 1, Республіки Казахстан – 3, Киргизької Республіки – 2, Російської Федерації – 53, Туркменістану –1, Республіки Узбекистан – 7, Чеської Республіки – 1. Місце народження решти похованих невідоме.