/

Бойові дії поблизу столиці України в ході німецько-радянської війни були запеклими та кровопролитними.

Жорстокі бої 1943 р. відбувалися південніше м. Київ, на островах Жуків та Козачий. Під час зіткнення з ворогом на Жуковому острові полеглих воїнів хоронили в с. Бортничі. Прізвища загиблих військовослужбовців на о. Козачий сьогодні можна побачити в списках похованих у братській могилі с. Гнідин Бориспільського району та на Байковому і Пуща-Водицькому кладовищі м. Київ.

У с. Гнідин похоронені воїни, які, зазнавши поранення на острові, були направлені в шпиталь, розміщений у селі, де й померли. Бійців, загиблих у боях на острові, тут же й хоронили. По війні відбулися перепоховання померлих на Байкове та Пуща-Водицьке кладовища. Однак більшість загиблих воїнів назавжди залишилися на острові. Нині можна констатувати, що відомі прізвища воїнів, які загинули на о. Козачий не значаться на жодному з київських некрополів.

30 вересня 1943 р. першими на о. Козачий переправилися бійці 269-го стрілецького полку 136-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту, які впродовж семи днів на початку жовтня в запеклих боях утримували плацдарм на острові.

Про запеклість цих боїв згадував ветеран 136-ї стрілецької дивізії М.О. Поліканов: «У кінці вересня на цьому острові гітлерівці здійснили контрнаступ, щоб скинути нас у Дніпро. Спочатку вони відпрацювали по наших позиціях артилерійським та мінометним вогнем, а потім піхотою пішли в наступ. Деякі бійці і командири почали відступати, кидалися в Дніпро, намагаючись перепливти на протилежний берег річки, багато їх потонуло… Незважаючи на сильний вогонь противника, ми підняли людей в атаку».

Наукові співробітники музею встановили, що прізвища 50 воїнів, які загинули на острові Козачий, не значаться в жодному із списків військових поховань м. Київ. Нині, на жаль, визначити місце розміщення могил цих воїнів на острові не можна. Серед установлених воїнів – 1 капітан, 3 лейтенанти, 1 старший лейтенант, 2 сержанти, 1 єфрейтор, решта – рядові бійці.

На о. Козачий упокоєні представники 5 країн: вихідців із України – 17, Республіки Казахстан – 7, Киргизької Республіки – 1, Російської Федерації – 16 та Республіки Узбекистан – 8. Місце народження одного воїна невідоме.

Потрібно зауважити, що більшість полеглих українців – вихідці з Полтавської та Чернігівської областей – регіонів, через які пройшла 136-та стрілецька дивізія, що поповнювалася місцевим населенням.