МУЗЕЙ. ПАМ’ЯТЬ. ПОШУК
МУЗЕЙ
ПАМ’ЯТЬ
ПОШУК
Військові поховання
Військові поховання у сквері поблизу станції Дарниця

22 червня 1941 р. нацисти бомбардували залізничні вузли столиці України. Зокрема, Дарниця, одна з найбільших станцій на лівому березі Дніпра, під час німецько-радянської війни 2660 разів зазнала ворожих бомбардувань.

На цій багатостраждальній території та навколо станції у 50-х роках ХХ ст. було 47 поховань, які тепер перенесено до центрального скверу навпроти вокзалу, де розміщено кладовище та встановлено пам’ятний монумент.

Під час авіабомбардувань ст. Дарниця загинуло багато працівників вокзалу. На згадку про них у 2013 р. зі сторони південного входу до вокзалу встановлено три пам’ятні плити з іменами загиблих залізничників.

Наукові співробітники музею встановили, що в братських могилах у сквері біля ст. Дарниця поховано 117 воїнів та залізничників. До сьогодні не встановлено імен усіх загиблих, проте можна констатувати, що в могилах поховані воїни, які загинули переважно під час авіаційних бомбардувань ст. Дарниця та навколишніх територій у 1941, 1943, 1944 та 1945 рр. Значна кількість загиблих у 1944 р. пояснюється трагічними подіями квітня того року, коли відбулося найкривавіше бомбардування станції.

Під час бомбардувань загинули бійці залізничних частин, які обслуговували ст. Дарниця: 7-ї окремої залізничної бригади, 1-ї бригади залізничних військ; воїни військових підрозділів, що відбували на фронт: 58, 117 та 136-ї стрілецьких дивізій, 33-ї стрілецької бригади; 3-ї артилерійської дивізії; 60-ї гвардійської танкової бригади, 169-ї танкової бригади; 58-ї мотострілецької бригади, 110-го гвардійського важкого танкового полку; 160-го експлуатаційно-лінійного полку зв’язку; 17-ї окремої стрілецької бригади НКВС; 189-ї окремої гужотранспортної роти; 2258-го продовольчого складу 3-ї гв. армії; бійці запасних частин: 10-го запасного стрілецького полку, 3-ї запасної стрілецької бригади, 33-ї запасної бригади, 99-го запасного стрілецького полку. Серед загиблих – воїни 1-го окремого зенітного артилерійського дивізіону 1-ї польської армії.

Серед загальної кількості похованих є представники восьми країн: вихідців з України – 11, Республіки Білорусь – 2, Грузії – 1, Республіки Казахстан – 3, Республіки Польща – 2, Російської Федерації – 43, Туркменістану – 1, Республіки Узбекистан – 2. Місця народження решти похованих воїнів невідомі.